Координати: 56°44′24″ пн. ш. 24°42′38″ сх. д. / 56.7401° пн. ш. 24.7105° сх. д. / 56.7401; 24.7105

ГЕС Кегумс І, ІІ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Кегумс І, ІІ
Кегумська гребля. Зліва машинний зал Кегумс І, зправа Кегумс ІІ
56°44′24″ пн. ш. 24°42′38″ сх. д. / 56.7401° пн. ш. 24.7105° сх. д. / 56.7401; 24.7105
КраїнаЛатвія Латвія
АдмінодиницяКеґумс[1]
Стандіюча
РічкаДаугава
Каскадкаскад на Даугаві
В експлуатації з15 жовтня 1939
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1936—1940 (Кегумс І), 1979 (Кегумс ІІ),
Основні характеристики
Установлена потужність72 (Кегумс І), 192 (Кегумс ІІ)  МВт
Середнє річне виробництво667 (Кегумс І та ІІ, 2009)  млн кВт·год
Тип ГЕСруслова
Розрахований напір14  м
Характеристики обладнання
Тип турбінКаплан
Кількість та марка турбін4 (Кегумс І), 3 (Кегумс ІІ)
Кількість та марка гідрогенераторів4 (Кегумс І), 3 (Кегумс ІІ)
Потужність гідроагрегатів4х18 (Кегумс І), 3х64 (Кегумс ІІ)  МВт
Основні споруди
Тип греблібетонна гравітаційна
Висота греблі25  м
ВласникLatvenergo
ГЕС Кегумс І, ІІ. Карта розташування: Латвія
ГЕС Кегумс І, ІІ
ГЕС Кегумс І, ІІ
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Кегумс І, ІІ у Вікісховищі

ГЕС Кегумс І, ІІ (латис. Ķeguma HES) — гідроелектростанція у Латвії на річці Даугава. Займає третє місце за потужністю серед латвійських ГЕС, поступаючись двом іншим станціям даугавського каскаду — ГЕС Плавінас та ГЕС Рига (вище та нижче по течії відповідно).

Станція Кегумс стала першим великим гідроенергетичним проектом у Латвії. Річку перекрили бетонною гравітаційною греблею висотою 25 метрів, яка дозволила забезпечити напір у 14 метрів та потребувала доповнення земляними дамбами для захисту оточуючих територій.[2][3] В результаті утворилось витягнуте по долині Даугави водосховище із площею поверхні 25 км2 та об'ємом 157 млн м3.

У розташованому біля правого берегу машинному залі протягом 1936—1940 років ввели в експлуатацію чотири гідроагрегати із турбінами Каплан потужністю по 18 МВт. Проте вже невдовзі внаслідок бойових дій під час Другої Світової війни вони дістали пошкодження. Три турбіни шведського виробництва після відновлювальних робіт повторно запустили в кінці 1940-х, а у 1952 році до них приєдналась четверта російського походження.[4]

В 1976—1979 роках біля лівого берегу спорудили другий машинний зал (станція Кегумс ІІ), обладнаний трьома турбінами Каплан потужністю по 64 МВт. Сукупне виробництво електроенергії обома залами у 2009 році становило 667 млн кВт-год.

У період з 1998 по 2001 замінили всі чотири гідроагрегати станції Кегумс І. А в 2015-му російський концерн «Силові машини» отримав підряд на модернізацію гідроагрегатів Кегумс ІІ, в результаті якої потужність кожного повинна зрости з 64 до 77,8 МВт.[5][6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Latvijas Vēstnesis — Latvijas Vēstnesis, 1993.
  2. ↑ Poyri Hydropower Make your project a success (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 серпня 2017.
  3. ↑ Kegums Hydroelectric Power Plant Latvia - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 18 липня 2017.
  4. ↑ Lessons learned in Latvia - International Water Power. www.waterpowermagazine.com. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 18 липня 2017.
  5. ↑ Power Machines begins turbine renovations at Latvia's 192-MW Kegums 2 hydroelectric plant. www.hydroworld.com. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 18 липня 2017.
  6. ↑ Latvenergo Hydropower plants (HPP). Архів оригіналу за 15 серпня 2017.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ГЕС_Кегумс_І,_ІІ&oldid=36094037